От покупки недоброкачественного товара – продуктов питания, одежды или бытовой техники – не застрахован никто. И это невзирая на то, что в Украине существуют как государственные, так и общественные общества и органы, защищающие права потребителей на приобретение качественных товаров и услуг.
Первый заместитель главы Государственного комитета по вопросам технического регулирования и потребительской политики (Госпотребстандарт) Юрий Владимирович Ширко любезно согласился рассказать читателям «Едим со вкусом» о том, как обстоят дела с защитой прав потребителей в Украине. Интервью публикуется на украинском языке.

Шановний Юрію Володимировичу, розкажіть, скільки порушень у сфері виробництва та торгівлі продуктами харчування фіксується щороку в Україні? Чи зростає їх кількість рік від року?

Ю.В.: Органи Держспоживстандарту в справах захисту прав споживачів постійно проводять перевірки якості та безпеки всіх продовольчих та непродовольчих товарів на відповідність вимогам нормативних документів. Також здійснюється контрольза дотриманням умов та термінів реалізації, наданням необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про товар, за наявністю та достовірністю супровідних документів, у тому числі щодо якості та безпеки.
Загалом, під час перевірок суб’єктів господарювання у сфері торгівлі продовольчими продуктами у 2007 році було виявлено 222 тис. 982 порушення. 2008 року цей показник суттєво не змінився і становив 222 тис. 687. Але, наприклад, за І квартал минулого року було виявлено 54 тис. 688 порушень, а за І квартал поточного року – вже 57 тис.698 порушень.
Кількість суб’єктів господарювання, у яких були виявлені порушення, теж більш-менш стабільна. Наприклад, у 2007 році було зафіксовано 45 тис. 953 компанії-порушники, а у 2008-му – 44 тис. 255. Протягом І кварталу 2008 року порушеннь було виявлено у 10 тис. 878 суб’єктів господарювання, а в аналогічному періоді 2009 року цей показник був майже на тому ж рівні – 10 тис. 594.
Як бачите, ці показники за різні роки перебувають приблизно на одному рівні (див. діаграму).

А яка взагалі кількість перевірок, проведених співробітниками Держспоживстандарту на підприємствах торгівлі та виробництва?

Ю.В.: Кількість перевірених суб’єктів господарювання в рік становить близько 50 тис. Ця цифра є сталою з відмінністю в кілька десятків підприємств.

Чи можна виділити основні види порушень, з якими стикається Держспоживстандарт при перевірках?

Ю.В.: Основні види порушень – обман покупців і замовників; виробництво, продаж або реалізація товарів, робіт і послуг, які не відповідають вимогам нормативних документів; порушення домовлених строків виконання замовлень; продаж товарів без відповідних супровідних документів або взагалі без видачі документа, що засвідчує факт купівлі або надання послуг (товарного чи касового чека, квитанції або іншого письмового документа). Крім того, відмова споживачу в реалізації його права при придбанні товарів (робіт, послуг) неналежної якості, наприклад повернення придбаного неякісного товару. А також, звичайно, створення перешкод службовій особі у проведенні перевірки якості товарів чи послуг (наприклад, попереджені про дату перевірки підприємці закривають в цей день своє підприємство).

Які типи підприємств найчастіше порушують права споживачів: виробники, торговельні підприємства чи компанії, що надають різноманітні послуги?

Ю.В.: На сьогоднішній день однією із проблем є те, що реалізація великої частини продукції на споживчому ринку України здійснюється приватними підприємцями та фізичними особами – підприємцями, які є платниками єдиного податку і не ведуть обов’язкового обліку доходів і витрат. Тому при встановленні порушень законодавства про захист прав споживачів стягнення є мінімальними. Така ситуація дозволяє реалізовувати через дрібно-роздрібну мережу (в основному, через ринки) товари сумнівного походження (фальсифіковані, контрабандні тощо).
Встановити, звідки надходить товар, хто його виробник або імпортер, практично неможливо. Такі товари реалізуються без відповідного маркування, документів про якість та безпеку (сертифікатів) тощо.

Як Ви вважаєте, чи можна назвати задовільним стан контролюза якістю продовольчих товарів, що реалізуються в роздрібній мережі?

Ю.В.: Так, задовільним можна, однак існують певні проблеми з проведенням експертиз якості товарів, сировини, матеріалів, напівфабрикатів через відсутність бюджетного фінансування. Адже для належного захисту прав споживачів необхідно проводити повноцінні незалежні експертизи якості цих товарів. Найперше – лабораторні дослідження продукції.
Але, незважаючи на це, територіальні органи у справах захисту прав споживачів проводять перевірки роздрібної торговельної мережі та бракують продукцію за іншими показниками, у тому числі за органолептичними.
Також нам бракує європейської норми несподіваності перевірок. Адже відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю)у сфері господарської діяльності» державні органи нагляду мають право здійснювати планові перевірки суб’єктів господарювання тільки за умови їхнього попередження не менше ніж за 10 днів до перевірки.
Позапланові ж перевірки суб’єктів господарювання проводяться на підставі отриманих від споживачів звернень про порушення суб’єктами господарювання вимог законодавства про захист прав споживачів. Під час перевірок з’ясовуються питання, на які скаржились споживачі.

Розкажіть, будь ласка, як має поводитися споживач у випадку порушення його прав?

Ю.В.: Права та обов’язки споживачів регламентуються статтями 4, 8, 9 Закону України «Про захист прав споживачів». У разі незадоволення його вимог споживач має право звернутися до суду або Держспоживстандарту України, його територіальних органів у справах захисту прав споживачів, які знаходяться в обласних центрах,у Києві, Севастополі та АР Крим (адреси та телефони територіальних органів у справах захисту прав споживачів Держспоживстандарту України розміщені на веб-порталі нашого комітету: http://www.dssu.gov.ua).
Держспоживстандарт України розглядає усі звернення споживачів, права яких було порушено, у встановлений чинним законодавством термін.
У разі порушення законодавства про захист прав споживачів суб’єкти господарювання сфери торговельного та інших видів обслуговування несуть відповідальність відповідно до ст. 23 Закону України «Про захист прав споживачів». До порушників застосовуються також адміністративні стягнення згідно з Кодексом України «Про адміністративні правопорушення».

Дуже Вам вдячні
за змістовну розмову!